Відомий український прозаїк Мирослав Дочинець поспілкувався із іршавськими ліцеїстами
Нещодавно в залі Іршавського ліцею №1 панувала незвична тиша. Та, у якій не бракує слів — у ній народжується думка. Саме так розпочалася зустріч із Мирославом Дочинцем — відомим українським письменником з м. Мукачево, журналістом, видавцем, чиє слово не просто читають, а проживають.
«Час. Слово. Присутність.» — не лише назва зустрічі. Це її настрій. Її дихання.
Час цього дня ніби сповільнився, аби кожен міг почути головне. Не про оцінки, не про буденність, а про людину. Про внутрішню силу. Про пам’ять. Про правду. Про Україну, яка тримається не лише зброєю, а й словом.
Мирослав Дочинець говорив спокійно, але кожна фраза звучала глибоко й сильно. Учні та вчителі не просто слухали — ловили думки, занотовували цитати, замислювалися. А в залі панувала та особлива атмосфера, коли присутність письменника відчувається не зі сцени, а десь дуже близько — на рівні серця.
Це була не лекція і не офіційний захід. Це була розмова, після якої хочеться мовчати трохи довше, читати уважніше і жити мудріше.
Бо є зустрічі, які минають.
А є ті, що залишаються всередині.
Саме такою стала сьогоднішня зустріч із Мирославом Дочинцем, інформують із Іршавського ліцею №1.
Сам автор влучно підсумував зустріч на власній сторінці у Фб: «Навіщо, з якою метою, задля чого, для кого пишуться книги? Фотовідповідь (на фото автор роздає автографи у колі учнів та вчителів). Після зустрічі в першому ліцеї Іршави. Емоцій надмір, а книжок не вистачило».
Для інформації із Бібліотеки української літератури. Усім шанувальникам сучасної української прози має бути знайоме ім’я Мирослава Дочинця. Він упевнено займає провідне місце в списку найпопулярніших авторів сьогодення, а його твори б'ють рейтинги продажів в усіх книгарнях України.
Народився майбутній прозаїк 3 вересня 1959 року в освіченій родині вчителів у місті Хуст. Батьки дуже вплинули на світогляд юного Дочинця та привили йому любов до української мови. Тому не дивно, що мрія стати письменником у маленького Мирослава з’явилася ще в шестирічному віці.
Мирослав Дочинець почав проявляти письменницький талант ще в ранньому віці. Вже в шостому класі його роботи друкувалися у шкільних виданнях, а в дев’ятому — принесли йому перемогу в літературному конкурсі юних майстрів слова.
В 1977 році він вступив до Львівського університеті ім. І. Франка на факультет журналістики. Будучи студентом, приймав участь у багатьох літгуртках, у тому числі відвідував студію "Франкова кузня", та набирався досвіду в редакції спочатку університетської газети "За радянську науку", а потім газети "Джерела".
Його професійна діяльність розпочалася в 1982 році, коли Мирослав Дочинець став співробітником в газеті "Молодь Закарпаття".
В 1990 році він відкрив демократичну газету "Новини Мукачева", яка в свій час користувалася великою популярністю на Закарпатті серед населення. Паралельно був власним кореспондентом таких видань як "Карпатський край", "Срібна земля" та "Фест".
Через вісім років Мирослав Дочинець (книги якого вже набували популярності на батьківщині) заснував видавництво "Карпатська вежа". Протягом десятиліття в якості директора та головного редактора він опублікував понад триста робіт українських авторів.
В літературному колі ім’я Мирослава Дочинця почало активно лунати у вісімдесятих роках. Йому належить авторство понад двадцяти книжок, ("Світован", "Хліб і шоколад", "Лад", "Місячна роса", "Руки і душа" та ін.) більшість з яких стали українськими бестселерами. Найбільшу популярність серед співвітчизників набула книга "Многії літа. Благії літа" — заповіти 104-річного карпатського мудреця про те, як прожити довге, здорове та щасливе життя. Вона увійшла в топ найпопулярніших українських видань за рейтингом "Книга року-2010". Не менше привертають увагу читачів і такі книги Мирослава Дочинця, як "Вічник. Сповідь на перевалі духу", "Криничар" та "Горянин. Води Господніх русел". Ці твори влучно називають трьома духовними братами.
Окрім книжок для дорослих, він пише і для дитячої аудиторії: "Бранець Чорного Лісу", "В’язень замку Паланок", "Напутні дари – для дітвори".
Прозою українського письменника все більше цікавляться за кордоном, а його репутація талановитого митця виходить на міжнародний рівень. За романом "Вічник" нещодавно знято кінофільм.
Його роботи перекладаються на іноземні мови, зокрема, англійську, польську, словацьку, італійську та навіть японську.
Він – член правління Закарпатської організації Національної спілки письменників України, член організації. Лауреат Шевченківської премії.
Фото - Іршавський ліцей
