Як боротися із самшитовою вогнівкою, яка вже стала екологічною проблемою
Сьогодні багато звернень людей з приводу пошкоджень самшиту гусеницями самшитової вогнівки. Тому розповідаємо про шкідника та про те, як з ним боротися.
Батьківщина цього шкідника – країни Східної Азії – Японія, Китай, Тайвань, Корея, Індія. Однак з 2006 року шкідник зустрічається і в Європі. Зараз цей вид зустрічається в Україні і став екологічною проблемою, особливо для насаджень самшиту, оскільки може за один сезон повністю знищити його посадки.
Зимують, переважно, гусениці ІІ-ІІІ віків в щільних білих павутинних коконах між листям. Навесні вони дохарчовуються і заляльковуються. Через 10 – 15 днів з лялечок вилітають метелики. Після спарювання самки вогнівки відкладають на молоді листочки самшиту невеликими купками яйця (діаметром близько 1 мм), з яких невдовзі відроджуються гусениці довжиною 1-2 мм жовтувато-зеленого кольору з чорною головою.
Гусениці самшитової вогнівки спочатку виїдають нижню частину листка, залишаючи непошкоджений верхній епідерміс. Гусениці старших віків грубо об’їдають листки, обплітаючи пошкоджені гілки павутиною, на якій можна помітити екскременти, шкурки личинок та пусті чорні капсули від голів, які залишаються після линьки. За 4 години один шкідник повністю з’їдає листок самшиту середнього розміру. Живлення триває до перших приморозків.
Харчується гусінь вогнівки переважно на самшиті, але за відсутності необхідної кормової бази, крім самшиту може пошкоджувати також модрину, лавровишню, клен, ясен.
Самшитова вогнівка завдає величезної шкоди рослинам: в результаті заселення кущів самшиту шкідником вони починають стрімко всихати, втрачати декоративність і навіть гинути. Вигризаючи значний обсяг листяного покриву, шкідник руйнує цілісність крони, що призводить до порушення обміну речовин рослини і серйозному збою в фотосинтезі.
Якщо на Вашій ділянці один-два кущі самшиту, при виявленні перших пошкоджень, можна спробувати застосувати механічний метод боротьби: обрізати пошкоджені гілки, зібрати та знищити яйцекладки та гусениці. Цей метод малопродуктивний, якщо вогнівка оселилася на багатометровій зеленій огорожі. В такому випадку без хімічного захисту не обійтись. Для обробки індивідуальних садів і городів в межі населеного пункту дозволяється застосування тих пестицидів, які дозволені для роздрібного продажу населенню “Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”. Їх кількість обмежена. Від шкідника виявилися ефективними такі контактні препарати, як Профі, Ампліго, Актеллік, (6 мл на 6 л води), а також препарати, що містить лямбда-цигалотрін. Обов’язково потрібно поєднувати їх із препаратами системної дії, це продовжить захисний період, наприклад Актара, Кораген, Енжіо. Проводячи обробку цими препаратами по листу, слід пам’ятати, що захисна дія препарату триває 14-20 днів, а цикл розвитку комахи – близько 40 днів.
Тому необхідно проводити 2-3 обробки на місяць. Для запобігання раптової появи вогнівки, рекомендується проводити обприскування кожні 20 днів, починаючи з травня і закінчуючи у вересні. При обприскуванні рослин, ретельно обробляйте всю листову поверхню, використовуйте прилипач для кращого розподілу робочого розчину по рослині.
При роботі з пестицидами необхідно дотримуватись регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.
Людмила Штефаньо, провідна спеціалістка відділу захисту рослин фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області.
