Громада втратила пам'ятку архітектури – дерев'яну церкву в селі Івашковиця
6 січня о 23:33 до Служби порятунку надійшло повідомлення про пожежу в Свято-Михайлівської церкви в селі Івашковиця Іршавської міської територіальної громади Хустського району, поінформували в ГУ ДСНС України в Закарпатській області.
«Як з’ясувалося, священник готувався до вечірнього богослужіння, коли раптом помітив задимлення під куполом храму. Відчинивши двері, він вийшов на вулицю та побачив, що вогонь охопив споруду. Чоловік одразу викликав вогнеборців і до їхнього прибуття виносив майно назовні. На допомогу прийшли й місцеві жителі, які разом зі священником намагалися стримати полум’я за допомогою підручних засобів і відер з водою. Однак їхні зусилля виявилися марними — вогонь швидко поширювався дерев’яними конструкціями церкви», - йдеться на офіційному сайті вже згаданого Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в області.
Вони ж інформують, що загалом до гасіння було залучено 16 пожежників з Іршави та Мукачева, 4 одиниці техніки від 15-ї, 10-ї та 11-ї державних пожежно - рятувальних частин, а також штабний автомобіль оперативно-координаційного відділу міста Хуст. Локалізувати пожежу вдалося в 00:39, а повністю ліквідували — о 02:33 на площі 80 кв. м. Вогонь знищив частину покрівлі, меблі, іконостас та інші речі. Водночас надзвичайникам вдалося запобігти поширенню полум’я на розташовану поруч дзвіницю. Причини виникнення пожежі та розмір завданих збитків встановлюють правоохоронці, інформують у структурі.
Із споруди залишився каркас, який навряд чи підлягає відновленню.
Церква в Івашковиці - пам'ятка архітектури національного значення, яка датована далеким 1658 роком. Надзвичайно цінна, бо збудована у стилі готики Потисся, й разом із церквою у селі Локоть (1734) нашої громади були найменшими готичними церквами Закарпаття.
Як інформує дослідник сакральної архітектури Закарпаття, автор книг «Церкви України. Закарпаття» (2000 р.) та «Втрачені церкви Закарпаття» (2021 р.) Михайло Сирохман, церква св. арх. Михайла є однією з небагатьох уцілілих малих дерев’яних церков, які будували у віддалених селах, та однією з найцікавіших в області.
За інформацією науковця, це тризрубна споруда з добудованим пізніше каркасним ґаночком, яку датують за написом на одвірку – РА АХНИ (1658 р.). «П’ятигранний вівтарний зруб збудовано з дуба, інші – з модрини. Двосхилий дах вкриває всі зруби. Усередині наву та вівтарну частину перекрито коробовими склепіннями, бабинець – плоским перекриттям. Над бабинцем здіймається низька квадратна башта з підсябиттям, без голосниць, завершена восьмигранним шпилем з “фартухом”, характерним для закарпатських готичних церков. Незадовго після спорудження церкви в селі священникували Іван Липай (у 1672 р.) та Лука Івашко (у 1682), - розповідає дослідник. - Для збільшення внутрішнього простору до зрубу бабинця пізніше добудовано додаткове каркасне приміщення. Церкву відремонтовано 1927 року. Дерев’яна дзвіниця біля церкви є типовою для багатьох верховинських сіл – каркасна двоярусна з широким опасанням. Обидві споруди творили чудовий архітектурний ансамбль. На жаль, у 1996 р. церкву вкрили блискучою бляхою, а стародавні зруби зашили смерековим паркетом». В останні роки церква теж зазнала змін - зняли дерев'яні двері, вставили пластмасові вікна, всередині - плитку.
М. Сирохман констатує із сумом, що упродовж ХХ і ХХІ століття Закарпаття втратило 156 об’єктів сакральної архітектури краю, зокрема, це 101 дерев’яна церква, 29 дерев’яних дзвіниць. Найпоширеніші причини - блискавиці й коротке замикання електромережі, підпали, а також людську байдужість та нерозуміння цінності цих сакральних споруд.
Тому ми повинні усвідомлювати, що маємо зберегти деревяні церкви для нащадків. Мова й про дзвіницю в Івашковиці, яка вціліла завдяки вогнеборцям. Подібних залишилося у краї не багато. Тут зберігаються дзвони 1924 року і клепач.
На території Іршавської міської територіальної громади розташовуються чотири дерев'яні пам'ятки архітектури національного значення. Після нічної пожежі - вже три. Можемо пишатися храмами й берегти, як зіницю ока, в селі Локоть (церква Введення Пресвятої Богородиці, 1734), с. Дешковиця (церква Покрови Пресвятої Богородиці (перш пол. ХVIII ст.) та в с. Климовиця (церква святого Духа, 1922), хоч і трохи молодша, але не менш цінна). Не кожна громада може похизуватися такою кількістю давніх сакральних споруд. Всі дерев'яні храми перебувають у відомстві УПЦ. Радує, що церкви діючі, тут проводять богослужіння.
Фото ДСНС у Закарпатській області (2026 р.), М. Сирохмана (1994 р.), О. Крушинська (2009 р.), Б. Вавроушека (1920-ті рр.).
