Іршавська громада попрощалася із солдатом, військовим інструктором Олександром Нодем
31 жовтня 2025 року Іршавська міська територіальна громада попрощалася із 43-річним захисником України - солдатом, інструктор групи інструкторів військової частини А4723 Олександром Нодем.
Олександр Олександрович Нодь– родом із П’ятихаток Дніпропетровської області. Народився 19 червня 1982 року. Життя розпорядилося так, що опинився на Закарпатті. Тут одружився вдруге. Працював на різних фірмах, їздив на сезонні роботи закордон. Спочатку родина мешкала у селі Підгірне, потім у селі Мала Розтока Дубрівського старостату.
25 лютого 2025 року батька чотирьох дітей Хустське РТЦК та СП призвало на службу. Родичі розповідають, що Олександр встиг перетнути кордон, але повернувся того ж дня, бо почув, що почалася повномасштабна війна росії проти України. Служив у найгарячіших точках старшим оператором взводу ПТКР (протитанкові керовані ракети) у складі 55 – го окремого стрілецького батальйону. «Саша бездоганно виконував всі поставлені завдання. Він був безстрашним, а ще - дуже справедливим. Завжди допомагав й був безвідмовним, за кожного бійця готовий був стати горою. Якби всі такі були на фронті, то війна давно закінчилася б», - розповіли побратими. Олександр мав поранення, але повернувся знову захищати Батьківщину. Служив також інструктором групи інструкторів військової частини А4723.
А нещодавно надійшла трагічна звістка. 25 жовтня 2025 року Олександр Нодь помер від серцевого нападу, перебуваючи у відрядженні на навчанні у військовій частині А 1890. На жаль, на війні мало хто дбає про власне здоров’я, головне - поле бою, побратими.
31 жовтня траурна хода вирушила із Іршави, проводжали Героя «живим коридором». Вже у селі Дубрівка директорка місцевого ЗЗСО І-ІІІ ст. Олеся Мідик разом із старшокласниками розгорнули кількаметровий стяг й влилися в колону, яка рухалася до будинку воїна у село Мала Розтока. Вся дорога була встелена квітами, обабіч на колінах стояли діти й дорослі.
У дворі будинку, де мешкав з родиною захисник, відбувся парастас. Звідти колона рушила у Дубрівську греко-католицьку церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Чин похорону очолив адміністратор греко-католицької парафії Вознесіння Господнього сіл Мала та Велика Розтока, військовим капеланом Іваном Бундзяком, та священниками із довколишніх парафій. Церква, як і подвір’я храму, були переповнені людьми. Вшанувати захисника окрім рідних й близьких, прийшов й міський голова Віктор Симканинець, староста Дубрівського старостату Володимир Малиновський та старости інших старостатів громади, побратими, колеги по роботі, сусіди, священнослужителі православної церкви із Підгірного та Дубрівки.
Після проповіді й прощального листа, військовослужбовець зачитав і вручив дружині Героя Інні пам’ятний лист від Головнокомандувача генерала Олександра Сирського на знак глибокої вдячності та жертовне служіння в лавах ЗСУ.
З усіма почестями захисника Олександра Нодя поховали на кладовищі, що поблизу церкви. Дружині вручили стяг України.
Олександр був турботливим сином, люблячим чоловіком й батьком, справжнім другом та хорошим колегою. В Олександра залишилася мама, дружина, четверо діток.
Вічна пам'ять і шана тобі, Герою! Щирі співчуття родині.



















































































