В селі Осій поховали Героя Юрія Порошенка
17 травня 2025 року у селі Осій Іршавської МТГ прощалися із полеглим захисником Юрієм Порошенком. Це вже пята втрата в цьому селі з початку російсько -української війни.
Юрій народився 17 вересня 1987 року в Бєлгородській області. Ще малим залишилися круглим сиротою, батьки рано пішли з життя. Опіку над ним взяла бабуся, яка з любов'ю піклувалася про онука. Тож дитинство і юність Юрій провів в Осої, тут закінчив школу. Потім подався на заробітки. Мешкав у м. Буча біля Києва. Власною родиною не обжився.
Юрій Порошенко був призваний 28 лютого 2025 року 1-м відділом Бучанського РТЦК та СП, перебував на посаді стрільця -снайпера 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти військової частини А0243 військової частини А3425. Тітка Юрія Ірина Керечанин розповіла нам, що племінник для неї був як рідний син. «Був дуже доброю людиною. Дзвонив щодня з війни. Коли не міг подзвонити, то обов'язково писав», - згадує тітка.
А потім надійшла сумна звістка – 9 травня Юрій помер в Сумській обласній клінічній лікарні м. Суми внаслідок отриманих поранень під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Поповка (Бєлгородська обл. рф).
Прощання із захисником розпочалося від паталогоанатомічного відділення в Іршаві. Траурний кортеж попрямував до рідного подвір’я у селі Осій через Ільницю. Дорога в рідному селі була встелена квітами та лампадками. По обидва боки молодь стояла із розгорнутими велетенськими стягами. У місцевому Свято-Георгіївського православному храму чин відспівування у співслужінні духовенства очолив благочинний Іршавського благочиння Мукачівської православної єпархії протоієрей Іоанн Лупак.
Вшанувати Героя та підтримати рідних прийшли друзі, сусіди, побратими, ветерани війни, заступник іршавського міського голови Іван Васильцюн та керуючий справами (секретар) виконкому міськради Іван Матіко, староста Осійського старостинського округу Іван Попович, староста Чорнопотіцького старостату Іван Газдик. Військовослужбовець Сергій Бугайцов зачитав і вручив сестрі Героя пам’ятний лист від Головнокомандувача генерала Олександра Сирського на знак глибокої вдячності та жертовне служіння в лавах ЗСУ. По тому жалобна хода попрямувала на сільське кладовище, захисника поховали з військовими почестями. Сестрі Героя вручили український стяг.
У Героя залишилися бабуся, сестра, дві племінниці, тітка. Щирі співчуття родині полеглого захисника!
Вічна пам’ять і шана!
Нині важко знайти потрібні слова, неможливо заспокоїти біль та гіркоту від втрат. Бо кожен загиблий воїн – це болюча рана на душі кожного з нас.
Фото І. Короля та М. Рішко
