Держпродспоживслужба радить попіклуватися про сад вже зараз (кілька порад фахівців)
Все ближче і ближче до весняного календарного місяця. Тому необхідно підготуватися до садових робіт. Від того, наскільки вчасно і ретельно вони будуть виконані, значною мірою залежить кількість і якість майбутнього урожаю плодів та ягід.
По-перше, необхідно поквапитися завершити агротехнічне обрізування дерев, яке дасть змогу істотно зменшити кількість тих шкідників і збудників хвороб, які зосередились на зимівлю всередині густих крон.
Наступний крок – підживлення. Живильні добрива необхідно вносити в ґрунт, коли сніг ще тане. У їх складі має бути присутній азот, калій і фосфор. Ці складові життєво необхідні для рослин.
Весна – це найкраща пора для лікування ран. Слід пам’ятати, що пошкоджена кора штамбів та скелетних гілок, гнила деревина, дупла є місцем зосередження стовбурових шкідників, а також збудників хвороб скелетних частин дерева. Рани, що виникли внаслідок пошкодження кори шкідниками, як правило, не загоюються, а поступово збільшуються. Під корою дочікується кращих часів ціла низка небезпечних шкідників. Це можуть бути зимуючі стадії комах і збудників різних хвороб. До найнебезпечніших захворювань саду належать: парша, чорний рак, кокомікоз, моніліоз, антракноз та інші. Серед шкідників можуть бути різного роду плодожерки, кліщі, попелиці, квіткоїди, брунькоїди та інші.
В жодному разу не нехтуйте агротехнічними та механічними способами, спрямованими на обмеження чисельності зимуючих стадій шкідників. Стару кору, відмерлі пагони та гілки необхідно винести за межі саду та спалити. До початку вегетації необхідно зібрати опале листя та перекопати пристовбурні кола з обов’язковим перевертанням пласта. Ці заходи дають змогу на 70-90 % зменшити в саду присутність шкідників і збудників хвороб.
Фітосанітарний стан саду залежить від здорового посадкового матеріалу, який потрапляє до нас, здебільшого, із Чернівецької області. Саме із привозним посадковим матеріалом до нас прямують регульовані та інші шкідливі організми. Тому, купуючи саджанці, слід поцікавитись документами з офіційного місця вирощування саджанців. Необхідно також звертати увагу на «здоров’я» самих рослин.
Виконавши ці заходи вчасно і ретельно, можна значно зменшити на своїй ділянці запас яблуневої, сливової та східної плодожерок, підкорової листовійки, глодової молі, павутинних кліщів, яблуневого квіткоїда тощо, а також такої небезпечної хвороби як бактеріальний опік плодових.
Провідна спеціалістка відділу захисту рослин, фіто- санітарної діагностики та прогнозування ГУ Держпродспоживслужби у Закарпатській області Людмила Штефаньо
