Сьогодні Україна займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи та третє місце серед всіх країн світу. Бджільництво відіграє важливу роль в економіці країни та забезпечує виробництво меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, запилення ентомофільних культур. Великі площі медоносних угідь, сприятливі кліматичні умови, тисячолітній досвід утримання бджіл свідчать про можливість подальшого розвитку та ефективного функціонування галузі. Однак останнім часом частішають випадки загибелі цих комах від використання засобів захисту рослин. Отруєння бджіл спостерігається у весняно-літній період при масових обробках сільськогосподарських посівів, зазвичай під час цвітіння ріпаку та соняшнику.

У більшості випадків отруєння бджіл відбувається через несвоєчасне попередження бджолярів про час, місце та характер хімічних обробок, порушення правил застосування пестицидів, використання свідомо небезпечних для бджіл препаратів, авіа опилення та обприскування за швидкості вітру більше, ніж 5 м/с.

Застосування хімічних засобів захисту рослин регламентується Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», відповідно до яких адміністрація господарств зобов’язана завчасно, але не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, сповіщати населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів.

У період проведення таких робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Обробки сільськогосподарських культур повинні здійснюватися тільки препаратами, офіційно дозволеними «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених в Україні».
Всі роботи з пестицидами проводять в ранкові (до 8:00-10:00 год.) та вечірні (з 18:00 години). Допускається проведення їх вдень у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.

Всі пестициди, які використовуються в сільському господарстві по відношенню до бджіл поділяють на чотири класи небезпеки:
1 клас – високонебезпечні (захисна зона для бджіл — 4–5 км; обмеження льоту бджіл — 4–6 діб);
2 клас – середньонебезпечні (обмеження льоту бджіл 2–3 доби);
3 клас – мало небезпечні (захисна зона для бджіл —2–3 км, обмеження льоту бджіл 1-2 доби);
4 клас – практично безпечні для бджіл (захисна зона для бджіл не менше 1-2 км, обмеження льоту - 6-12 годин.
В 95 % випадків отруєнь бджіл хімічний токсикоз викликають саме інсектициди, в 4 % випадків – гербіциди і 1 % припадає на інші препарати.

Оцінка впливу пестицидів на комах була проведена Європейським управлінням з безпеки харчових продуктів (EFSA). Розглядався вплив на диких і медоносних бджіл, а також джмелів. Результати дослідження підтвердили: неонікотиноїди становлять серйозну небезпеку для комах. Особливо небезпечні препарати на основі клотіанідіна, імідаклоприду та тіаметоксама.
Але провина за отруєння бджіл не може лежати тільки на замовникові хімобробок, значну відповідальність також несуть і власники пасік. Так, відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» пасіки підлягають обов’язковій реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах. Перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветеринарно-санітарних правил, згідно з якими фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.