Рекомендації по зберіганню насіннєвого матеріалу ярих культур
Збереження якості насіння, від збирання до використання, є одним із найважливіших завдань, що постають перед сільгоспвиробником.
У зв’язку з цим відділ контролю в насінництві та розсадництві управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області звертає увагу виробників на вимоги щодо зберігання насіння таких культур, оскільки період їх зберігання становить 7–8 місяців.
Останнім часом більшість сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств в Закарпатській області надає перевагу вирощуванню ярих культур таких, як кукурудза, соя, соняшник, гречка, пшениця.
Одним із чинників, що сприяють досягненню високих врожаїв вказаних рослин, є дотримання умов зберігання посівного матеріалу. Тому насіння до сівби потрібно зберігати в умовах, які б забезпечили його високу схожість та енергію проростання. А вирішальними факторами для зберігання насіння є його вологість і температура. Оптимальна температура при зберіганні – 5-10⁰С.
Особливої уваги потребує зберігання насіння олійних культур. Так, насіння соняшнику добре зберігається лише за вологості 5-6% і температури не вище як 10⁰С (за вологості 8% і температури 20⁰С його можна зберігати лише 1,5 місяці, за 10⁰С – 4,5, а за 1̊⁰С – понад 6 місяців). Водночас при зберіганні слід уникати температури повітря нижчої за мінус 15⁰ С. Насіння ріпаку вважають сухим, якщо його вологість не перевищує 8%, а під час зберігання особливо важливими є провітрювання та контролювання температури насіннєвої маси. Насіння сої характеризується здатністю поглинати вологу з навколишнього середовища, тому зберігати його можна лише за вологості, яка не перевищує 10-12%. Велика кількість білка в сої створює сприятливі умови для розвитку пліснявих грибів, особливо це стосується пошкодженого зерна.
Вологість насіння визначають у кожній партії окремо, у кожному засіку у трьох шарах (на 30-40 см від поверхні, у середині насипу і біля підлоги) один раз на місяць при температурі насіння нижчій за 0⁰ С і двічі на місяць при температурі насіння вище 0° С. Особлива увага приділяється насінню, що зберігається поблизу стін та у верхньому шарі, де в першу чергу можливе зігрівання. Одночасно визначають зараженість насіння, його органолептичні показники, а також визначають і заселеність насіння шкідниками.
Схожість насіння необхідно визначати щомісяця. Одночасно зі схожістю визначають ступінь зараження плісенями, що дуже важливо для безпечного зберігання насіння. Остання перевірка схожості насіння повинна бути проведена не пізніше як за 20 днів до сівби.
Відбирають проби з кожної окремої партії і відправляють у лабораторію на повний аналіз (чистота, схожість, вологість, вага 1000 зерен, зараженість хворобами та шкідниками). Повторний аналіз слід провести за 15-20 днів до сівби, щоб правильно встановити норму висіву.
Під час зберігання необхідно підтримувати температуру повітря в сховищі. Найоптимальнішою є температура менше +10 ° С, при якій зберігається низька активність дихання зерна, практично не розвиваються мікроорганізми та шкідники, виключається процес самозігрівання.
Небажаним є і переохолодження насіння (нижче мінус 10-15°С). Навесні не можна допускати швидкого прогрівання насіння, аби воно прогрівалося поступово. Для цього насіннєсховище необхідно провітрювати тільки вночі, або в прохолодні дні.
Температуру насіння визначають за допомогою термощупів. Температуру на початку зберігання необхідно вимірювати щодня, через 1-2 місяці не менш чим - 2-3 рази у тиждень, а узимку - раз у тиждень.
Увагу при зберіганні насіння необхіно звертати на вологість навколишнього середовища і відносну вологість повітря в насіннєсховищі. Необхідно спостерігати за тим, аби відносна вологість повітря в насіннєсховищах не перевищувала 60%.
Обстеження партій насіння і насіннєсховищ на наявність шкідників необхідно проводити систематично, в залежності від вологості і температури насіння.
|
Вологість насіння, % |
Періодичність контролю за температури насіння, дні |
||
|
<50С |
5‑100С |
>100С |
|
|
<15 |
20 |
15 |
10 |
|
>15 |
15 |
10 |
5 |
Необхідно здійснювати пасивне і активне вентилювання насіннєсховищ.
Доцільність цього заходу значно залежить від вологості насіння. Чим воно сухіше, тим менша потреба в провітрюванні. Якщо насіння має вологість, близьку до критичної або трохи вище, то в процесі дихання воно виділяє значну кількість вуглекислого газу, який заповнює міжнасіннєвий простір. Це може негативно вплинути на схожість насіння. Також пасивне вентилювання залежить від відносної вологості повітря.
Насіннєсховище і вся територія біля нього повинні бути ретельно очищені від сміття та постійно утримуватися у чистоті.
Кожну підготовлену партію, що підлягає зберіганню, необхідно зважити, пронумерувати й установити штабельний ярлик чи етикетку. Кожну партію насіння, упаковану в мішки, укладають окремим штабелем.
Усі партії добазового та базового насіння незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації підлягають обов’язковому пакуванню та маркуванню.
Партії сертифікованого насіння нижчих генерацій, які призначені для реалізації, допускається зберігати без пакування (у засіках, буртах), але з обов’язковим маркуванням.
Маркування партій насіння відповідно до чинного «Порядку маркування та пакування партій насіння і форми етикетки» здійснюють суб’єкти насінництва та розсадництва.
Головний спеціаліст відділу контролю
у сфері насінництва, розсадництва якості зерна
Управління фітосанітарної безпеки : Володимир ГАЛАС
