У час, коли всі активно, цілими сімями мали б готуватися до наступаючих новорічних свят, скуповувати дітлахам все найяскравіше, все те, що дарує позитивний настрій, натомість, у нашу країну з «благословення недосусіда росії» надходять один за одним смертні листи, які замість святкового настрою несуть собою розпач, біль втрати, смуток громади та й України загалом. Плачуть матері, дружини й діти, плачуть рідні, друзі й побратими.

Сьогодні теж був такий день… Іршавська громада утворивши «коридор пошани» супроводжувала у останню земну дорогу чергового Героя Чіку Василя Васильовича 1984 року народження, який проживав у місті Іршава. Знайомі Василя Васильовича наче зговорившись згадували його одними і тими ж словами: - Василь був «як окраєць хліба». Такими словами в народі говорять про тих, хто є добрим, щирим, готовим завжди прийти на допомогу, саме так про нашого воїна згадували його однокласники й друзі. Виконуючи обов'язок перед державою - захищати її кордони, цілісність і незалежність, старший солдат стрілець - помічник гранатометника, у результаті ворожого обстрілу, 08.12.2023р. отримав численні травми, які стали для нашого Героя фатальними, він назавжди залишив цей світ. Сьогодні ж відбувся чин відспівування Героя у Петро-Павлівському храмі м.Іршава (прот. Михаїл Лях), у співслужінні духовенства Іршавського благочиння. Очолив поховальну службу благочинний району протоієрей Іван Лупак. За тим Василя Васильовича поховали на місцевому кладовищі, де зараз на «Алеї слави» замайорів ще один жовто-блакитний прапор.

Слава Герою!

Світла пам'ять нашому воїну, нехай його душа знайде вічний спокій там, де праведні спочивають і немає війни.