НЕБЕЗПЕЧНІ БУР'ЯНИ - АМБРОЗІЯ ПОЛИНОЛИСТА ТА БОРЩІВНИК СОСНОВСЬКОГО
НЕБЕЗПЕЧНІ БУР'ЯНИ - АМБРОЗІЯ ПОЛИНОЛИСТА ТА БОРЩІВНИК СОСНОВСЬКОГОАмброзія полинолиста (Ambrosia artemisiіfolia L.) – небезпечний, адвентивний бур’ян з родини Айстрових, внесений до переліку карантинних бур'янів, обмежено поширених в Україні (згідно наказу від 29.11.2006 № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» з внесеними змінами та доповненнями від 04.08.2010 та 16.07.2019), завдає значної шкоди не лише навколишньому середовищу, але й здоров’ю людини.
Надає перевагу сухим, сонячним трав’янистим рівнинам, піщаним ґрунтам, росте в здовж берегів річок, узбіч доріг, залізничних колій, пустирів, ділянок з порушеним рослинним покривом, особливо антропогенного походження та смітників.
Батьківщиною амброзіїї полинолистої є Північна Америка. На даний час амброзія поширена в більшості областей України.
заввишки 20 - 250 см, з міцною стрижневою кореневою системою, яка здатна проникнути в ґрунт до 4 метрів. Стебло у рослини прямостояче, розгалужене. Листки розсічені, довжиною 4-15 см, черешкові; верхні почергові, майже сидячі – перисто-розсічнені; нижні супротивні – двічіперисто-розсічені. Верхня сторона листкової пластини темно-зелена, нижня сіро-зелена, опушена.
Амброзія полинолиста – переважно вітрозапильна рослина, кожна жіноча квітка формує один плід. Одна рослина в середньому утворює 30-40 тис. насінин . Насіння амброзії полинолистої достигає в серпні - листопаді, осипаючись засмічує ґрунт: на окремих ділянках чисельність насінин може досягати 200 млн. шт. на 1 га. Характерно, що схожість має не тільки дозріле насіння, але, також насіння, у стадії воскової та молочної стиглості. Свіжозібране насіння перебуває в стані первинного спокою і нездатне до проростання, протягом зими воно проходить у ґрунті природну стратифікацію й навесні проростає. Первинний біологічний стан спокою насіння складає 5-6 місяців, а вторинний, від 5-ти до 40 років. Масові сходи з’являються в квітні-травні з глибини до 8 см, найбільший відсоток - з глибини 1-4 см при температурі не нижче 6-8°С, щільність яких може становити до 200 і більше рослин на 1 . Цвіте рослина у другій половини літа по жовтень.
Насіння поширюється на значні відстані з водними потоками (талими водами навесні, по струмках, ярах, річках). Розповсюдженню бур’яну сприяють: вітер, транспорт (колеса автомашин, тракторів і інших транспортних засобів), взуття людей, до якого насіння прилипає разом із ґрунтом. Насіння A. artemisiifolia може бути занесене на нові території з відходами переробки насіння сільськогосподарських культ, із сіном, соломою, підстилкою у вантажних автомобілях, з розсадою й іншим
A. artemisiifolia проявляє високу екологічну пристосованість до нових умов існування. Потрапивши на нові території, вона натуралізується в місцеву флору, витісняє аборигенні види, що призводить до суттєвих змін у фітоценозах. Засмічує польові культури, сади, городи, узбіччя доріг, луки та пасовища, пустирі, залізничні насипи, та інші необроблювані землі.
Амброзія полинолиста, розвиваючи потужну надземну масу і кореневу систему, спричиняє пригніченню культурних рослин. Найчастіше потерпають від неї ярі зернові й просапні культури (ячмінь, пшениця, кукурудза, буряк, овочеві, баштанні культури тощо). Погіршує якісні показники зерна. Призводить до різкого зниження кормових якостей сіна. На луках та пасовищах бур’ян витісняє злаково-бобові трави.
Амброзія відноситься до рослин-алергенів її пилок спричинює масові алергічні захворювання, так звану «осінню пропасницю» - поліноз, що проявляється у формі риніту, кон’юнктивіту, мігрені, кропивниці, бронхоспазму, бронхіальної астми, гострого бронхіту. У хворого набрякають слизові оболонки верхні дихальних шляхів і очей, болить голова, посилюється виділення мокроти, настає задишка, сльозотеча, погіршується зір, підвищується температура, виникає слабкість, а то й втрачається працездатність.
Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну проводяться обстеження земельних угідь:
- узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей, територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція;
- пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км);
- сільськогосподарських угідь.
Основним заходом боротьби є агротехнічний метод: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами, спрямований на зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур. На землях дуже засмічених амброзією, кращим заходом по очищенню ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де, за правильного обробітку, засміченість бур’яном знижується на 70-80 %.
На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати і скошувати не менше 3-4 разів за літо. На значних площах слід застосовувати гербіциди. Хімічний метод боротьби з амброзією є найбільш дієвим. Асортимент гербіцидів, що усувають даний карантинний вид, є досить широким. Вибір препарату здійснюють у залежності від культури та фази її розвитку.
Враховуючи велику шкідливість амброзії полинолистої, як для сільського господарства, так для здоров'я людини, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.
Борщівник Сосновського -багаторічна рослина з родини селерових, злісний бур'ян. Через високий зріст і велику надземну масу цю дворічну рослину і зараз називають Геракловою травою, наукову назву цієї рослини надано на честь відомого дослідника флори Кавказу Д. І. Сосновського. З Кавказу ця рослина потрапила в Україну і досить швидко поширилася. Віддає перевагу легким за механічним складом грунтам з добрим зволоженням. Добре витримує низькі температури та посуху. Під снігом взимку витримує до -400 С, а також заморозки до -100С. Витримує затоплення до 30 днів. Більшість дослідників відмічають високу конкурентоспроможність даного виду. Рослина створює навколо себе особливу зону, навколо неї не росте навіть дерн. Це пов'язано з тим, що насіння борщівника містить ефіро-олійні речовини і смоли, які потрапляючи із насінням на поверхню грунту затримують проростання насіння інших видів рослин і цим забезпечують захист проростків борщівника.
Росте борщiвник обабiч рiчок, дорiг, лiсiв та полiв, поступово перебираючись i на поля та дачнi дiлянки. Рослина не має природних ворогів, тому напрочуд швидко освоює вільні території. Стебло у борщівника Сосновского прямостояче, ребристе, з борозенками, висотою до 3 м, в діаметр 3-5 см. Листя – черешкові, великі (довжиною до 50-60 см), перисто-роздільні, опушені, зверху зелені, знизу сіруваті.
Квітки – біло-зелені, іноді навіть рожеві, зібрані в великі (до 40-50 см в діаметрі) променеві зонтики. Вся рослина вкрита жорсткими волосками. Одна рослина може дати від 15 до 20 тис. і більше насінин. Наявність на насінинах борщівника «крилець» підвищує їх летючість та сприяє активному розповсюдженню . Деякі плоди борщівника можуть прорости лише через 5-6 років або навіть через 12-15 років.
Після контакту з рослиною, особливо в сонячні дні, на шкірі може з'явитися сильний опік 1-3 ступеню. Особлива небезпека полягає в тому, що доторк до рослини спочатку не викликає в людини ніяких неприємних відчуттів, а опіки з'являються на уражених ділянках тіла через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. Не торкайтесь до оманливо м'якого листя борщівника Сосновського оголеними руками! Не дозволяйте дітям зривати листя борщівника чи бавитись ним улітку.
Оскільки борщівник є небезпечним видом, ставлення до нього повинно бути, як до карантинної рослини, необхідно регулярно вживати заходи для запобігання його поширенню: систематичне скошування, зрізування товстих коренів на глибині 10-15 сантиметрів забезпечує знищення рослини, а також скошування уздовж берегів річок, узбічь доріг. Оскільки розмножується борщівник тільки за допомогою насіння, слід не допускати появи квітконосів, тому що навіть на скошеній рослині насіння має здатність дозрівати. Якщо квітконоси вже утворилися зрізані рослини необхідно спалювати та слідкувати щоб від коренів не з'явилися нові бічні зонтики у прикореневій розетці. Добре допомагає в знешкодженні рослин на городі викопування товстих коренів. Викопують їх тільки в щільному одязі і в гумових рукавичках. При потраплянні соку на шкіру її треба промити водою з милом і виключити дію сонячних променів впродовж двох діб.
Провідний спеціаліст відділу прогнозування Фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Л.ШТЕФАНЬО
