Історичний екскурс до Дня Соборності українських земель. Єдність - сила нації!
Історичний екскурс до Дня Соборності українських земель. Єдність - сила нації!Починаючи з 22 січня 1999 року, все прогресивне українське суспільство урочисто відзначає День Соборності. Саме тоді, 22 січня 1919 року, на Софіївській площі у Києві було проголошено історичний Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. На загальнонародному Вічі посол ЗУНРу Цегельський передав голові Директорії Володимиру Винниченку грамоту Галицької Національної Ради «Про об’єднання ЗУНР з Великою Східною Україною». Після цього представник Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал: «…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Угорська Русь і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині український народ має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.»
Наступного дня, 23 січня, розпочав роботу Трудовий конгрес України, який виконував роль всеукраїнського парламенту. Акт злуки було затверджено вищим законодавчим органом України. На основі цих рішень Західноукраїнська Народна Республіка перейменовувалась у Західну область УНР. Єдиним державним гербом став тризуб. У той же час злиття урядів, армій, законодавчих органів УНР та ЗУНР відклали до скликання Установчих Зборів об'єднаної України.
Але подальші події не дали змоги реалізувати задуми українського народу. Більшовицький наступ зі сходу та польська окупація на заході на декілька десятиліть знову розірвали єдиний український народ та його прагнення до єдності.
Не дивлячись на вікову відірваність історичного Закарпаття від Великої України, у нашому краї теж відбувалися історичні державотворчі процеси в унісон із загальноукраїнськими. Наприкінці грудня 1918 року до уряду ЗУНР звернулися представники русинів із Марамороша з проханням приєднатися до Галичини. 8 січня відбулося повстання у Ясінях в результаті якого було проголошено Гуцульську народну республіку, яка на жаль невдовзі була розгромлена румунськими військами. В цих несприятливих умовах, коли частина краю опинилася в руках Румунії, а частина під Угорщиною, 21 січня 1919 року, (за день до історичної Злуки у Києві) у Хусті відбувся Всенародний конгрес угорських русинів на якому були присутні близько 420 делегатів із 175 сіл та містечок краю. Як свідчать архівні документи, це були представники з усіх угорських комітатів, де компактно проживали українці-русини. Майже повним складом тут були представлені і села Іршавщини. Відомо, що села Малий та Великий Раковець представляв знаменитий у майбутньому лікар Олександр Фединець, Дешковицю - Іван Балега. А в резолюції, яка була прийнята 19 січня на загальних зборах у Арданові записано: «Типирь нас просять куди ми хочемо, уд котрому народови пристати. І ми отвіт даєме, што ми хочеме пристати уд Україні». Більш чітко висловили свою позицію жителі іншого села: «Ми просимо обидьте нас перевели до Кийовського правительства».
Збори, які проходили у гімнастичній залі державної горожанської школи, відкрив голова Хустської народної Ради Юлій Бращайко. У своєму виступі він зокрема наголосив: «… народ, навчений гірким минулим і взявши до відома непросте сьогодення, має сам вирішити своє майбутнє.» Після низки виступів і пропозицій було прийнято резолюцію, у пунктах якої зокрема говорилося: про вихід восьми русинських комітатів із складу Угорщини й прилучення їх до «Соборної України» на правах автономії та запросити для захисту території українське військо;
Збори обрали Центральну Руську Народну Раду, яка мала повноваження уряду і мала захищати русинів Угорщини. Після прийняття резолюції з Хуста було відряджено на схід дві делегації. Одна до Станіслава (Івано-Франківська) з проханням про військовий захист, а друга у Київ. Але поки вони добиралися, то столицю України захопили більшовицькі війська.
Фактично політична ситуація в Європі не дала нам шансу об’єднатися у єдиній родині, але Великі збори у Хусті 21 січня 1919 року залишилися важливою подією в історії Закарпаття, на яких уперше населення краю організовано і масово заявило про своє бажання возз’єднатися з Україною.
Цікаво зазначити, що перше офіційне святкування Дня Соборності українських земель було проведено саме на Закарпатті. 22 січня 1939 року у м. Хуст, столиці тодішньої Карпатської України, вперше за 20 років від проголошення доленосної Злуки, на офіційному рівні відзначено події 1919 року. Як свідчать історичні документи, тоді до Хуста прибуло близько 30 тисяч закарпатців, які засвідчили свою солідарність з усім українським народом.
Символічно, що Закарпаття вписало і наступну сторінку в історію Дня Соборності України. Через елементарні незнання московськими комуністами історії України, саме 22 січня 1946 року, наш край було включено до складу УРСР.
Андрій Світлинець
