Його життя забрала війна: у Загатті провели в останню земну путь Героя-Захисника Василя Дідика
Його життя забрала війна: у Загатті провели в останню земну путь Героя-Захисника Василя Дідика
Цього тижня, 16 січня, в невимовному горі Іршавська громада проводжала в останню земну дорогу свого Захисника-Героя – Василя Дідика. Військовослужбовцю з позивним «Гуцул» було не повні 41 рік. Страшна війна без жалю забрала життя мужнього земляка, який боронив нашу українську державу від російського окупанта. У Василя Ярославовича залишилась вдовою дружина та п’ять дочок.
Народився 26.02.1982 року в с.Загаття, де і проживав. Працював на деревообробному підприємстві, мав талант до різьблення, гравірування та фрезерування. Але все змінилось 24 лютого… Пішов на фронт добровольцем. Він боровся за волю і свободу нашої держави і щиро вірив у те, що Перемога вже скоро прийде на нашу землю. Служив розвідником розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч А 7029. Важке поранення отримав 07 січня на території Сумщини, неподалік прикордонної зони, коли повертались разом з побратимами із бойового завдання та потрапили під мінометний обстріл, знаходився в комі. 12 січня серце воїна зупинилось…
На колінах, з державними прапорами та квітами віддавали люди останню шану… В церкві Різдва Пресвятої Богородиці с.Загаття відслужив чин похорону митр. прот. Іван (Ісайович) з Департаменту Капеланської Служби Мукачівської греко-католицької єпархії разом з іншими духовними отцями. Неймовірний сум та сльози на очах були у всіх присутніх, оскільки Василь Ярославович загинув за кожного з нас та за майбутнє України.
Разом з прощальними словами був озвучений пам’ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння у лавах ЗСУ від Головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного.
На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Ми всі поділяємо горе великої сім’ї!
Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються в наших серцях...
Вічна слава і вічний спокій нашому Герою-Захиснику України!
