В Іршаві на скорботному заході вшанували пам'ять жертв Голодоморів
В Іршаві на скорботному заході вшанували пам'ять жертв Голодоморів
Цієї суботи, 26 листопада, Іршавщина, як і вся країна, вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду українського народу – та масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років. Сьогодні, напередодні скорботної дати, в Іршаві, за участі керівництва міста, духовенства та небайдужих громадян відбувся мітинг-реквієм.
Біля пам’ятної композиції жертвам голодоморів, що складається з образа Божої Матері з немовлям у центрі, а перед нею ще одна композиція із колосків пшениці, гілки калини та квітів маку, які огорнуті людськими руками - вихованки зразкового музично-драматичного театру «Пролісок» Богдана Шпиньович та Василина Данилаш зачитали вірш «Свічка пам’яті». Потім настоятель Свято-Іллінського православного храму - протоієрей Михаїл (Юріна), протоієрей Василій (Звонар), протоієрей Іоан (Вовканич), протоієрей Михаїл (Лях) з храму апостолів Петра і Павла, протоієрей Іоан (Совтан) з церкви святителя Василія Великого, настоятель греко-католицької церкви апостолів Петра і Павла о.Василь (Петейчук) та отець Владислав (Химич) відслужили за невинно вбитими та загиблими від голоду заупокійний молебень.
Міський голова Віктор Симканинець, керівництво організацій, установ та підприємств громади, працівники міської ради в знак шани та скорботи піднесли до пам’ятного знаку запалені лампадки, живі квіти та пшеничні колоски.
Також, після скорботного заходу Віктор Андрійович та заступник міського голови Іван Васильцюн піднесли живі квіти та лампадки до ще одного пам'ятного знаку жертвам Голодомору, що знаходиться на території храму святителя Василія Великого.
Упокорення голодом стало інструментом закріплення влади сталінського режиму, ліквідації верстви українських селян-господарів і перетворення їх у безправних колгоспників, а разом з тим, – викорінення в Україні соціальних основ незалежництва, тобто соціальної основи української нації. Цей злочин був ретельно продуманий, задіяні численні механізми його реалізації: через чисельні податки і збори, нереальні хлібозаготівельні плани та обшуки в українських селян відбирали харчі, заборона виїзду із населеного пункту з листопада 1932 року (так званий режим «чорних дошок») і загалом з охопленої голодом республіки від початку 1933-го їх позбавляла останніх надій на порятунок. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території України та Кубані, завдав непоправного удару по ментальності та культурі, перервав зв’язок поколінь. Найвразливішою категорією жертв Голодомору були діти. На жаль і сьогодні, російський режим знову застосовує свій терор проти українців! Ми не забудем і не пробачим…
Пам'ятаємо! Єднаємося! Переможемо!
Вічна пам'ять всім безневинно убієнним і замореним українцям… Спочивайте з миром!
