Народний історико-краєзнавчий музей с.Чорний Потік
Народний історико-краєзнавчий музей с.Чорний Потік
Історико-краєзнавчий музей села Чорний Потік засновано в 1982 році. Основою для його створення послужила історія діяльності партизанського загону Усти-Прищепи, який діяв на території Іршавського та Свалявського районів під час Другої світової війни з 8-го серпня по 25-те жовтня 1944 року. Матеріали збирали юні слідопити клубу «Пошук» при Чорнопотіцькій школі, яким керувала вчитель Марія Михайлівна Бідзіля.
25 серпня 1944 року в урочищі Гробище розбився літак з партизанами десантниками. Після закінчення війни, в 1946 році останки загиблих в авіакатастрофі перепоховали в центрі села Чорний Потік. В 1964 році на могилі було встановлено пам’ятник. На його відкриття приїхали командири та учасники загону . Так зав’язалися дружні стосунки між школою і ветеранами. З часом, з накопиченням матеріалів та експонатів, виникла ідея створити при школі музей.
Музей розміщувався в пристосованому приміщенні і займав одну кімнату та називався «Музей партизанської слави» . В 1988 році до проведення на базі музею популярного тоді Всесоюзного зльоту юних слідопитів та партизанів-радистів силами місцевого колгоспу «Червоний партизан» була побудована двоповерхова споруда, площею 162 кв.м з чотирма кімнатами-залами.
Активну участь у будівництві музею, зборі музейних експонатів, історичних документів і фотоматеріалів приймали тодішні вчителі, учні школи, батьки, громадськість села. З розширенням площі та зібраним багатим краєзнавчим матеріалом назву музею було змінено, музей працює за профілем «Історичне краєзнавство».
Засновником і керівником музею до 2013 року була Фегер Маргарита Федорівна – історик за фахом, заслужений працівник народної освіти України . Зараз завідувачем музею працює Юрій Анатолійович Фегер . Керує роботою музею рада, яка складається з п’яти чоловік.
В 1999 році музею присвоєно звання «Народний», яке підтверджено в 2010 році. В 2005 році музею присвоєно звання «Зразковий».
У музеї більше тисячі експонатів, які тематично розміщені в чотирьох кімнатах за такими розділами: «Минуле нашого краю», «Іскри партизанської боротьби на Іршавщині», «Освіта і культура в нашому краї», «Кімната патріотичного виховання».
При музеї працює гурток юних екскурсоводів, яким керує вчитель Мороз Лілія Володимирівна. З їхніх вуст ви почуєте багато цікавого, на власні очі побачите, яка велика робота проведена, щоб зібрати, зберегти і залишити історичний скарб народу наступним поколінням.
Незабутні враження справлять на вас відвідини кімнати-залу «Минуле нашого краю». Тут ви побачите унікальні пам’ятки нашої історії: кам’яну сокиру 6 – 3 ст. до нашої ери (фото9), бронзові мечі 9 – 8 ст. до н. е., знайдені на околиці села (фото10). А також старовинні предмети побуту, знаряддя праці, меблі, зразки одягу, взуття, макети, фотографії солом’яних хат та багато іншого . Почуєте розповіді про легенди нашого краю, історію заселення наших сіл та народів, які населяли наш край до нашої ери. На основі експозицій дізнаєтесь про побут наших предків та процес виробництва конопляного полотна давнім способом.
Друга кімната-зала – «Освіта і культура в нашому краї» . Юні екскурсоводи розкажуть вам про розвиток освіти і культури у селах, які входять до Чорнопотіцької сільради, починаючи з першої половини 18-го століття по сьогоднішній день.
Познайомившись з рукописними журналами та стендами «Історія Чорнопотіцької школи», «Герби і печатки наших сіл першої половини 18-го століття», «Хронікою Крайньо-Мартинської початкової школи з 1924 по 1939 р.р.», підручниками початку ХХ ст., ви дізнаєтеся, яка давня і цікава історія наших сіл, досліджена і написана членами Малої Академії наук. Ними зібрані експонати для нової експозиції з історії релігії та церков нашого краю, написані історії церков у чотирьох селах нашого куща.
Досліджена і описана історія 300-літньої Тріоді Пісної, яка зберігалася в місцевій церкві і подарована музею. Також проведена велика робота по перекладу написів, зроблених на полях книги, що дало змогу деталізувати історію не лише церкви, а й села Крайня Мартинка.
В 2015 році при дослідженні історії Локтянської церкви був знайдений закинутий архів парафії, який теж зараз досліджується. З цієї церкви передано в музей різьблена дерев’яна підставка з престольного образу та частина унікальної дерев’яної люстри. Також придбані експонати з Мартинської та Чорнопотіцької церков для нової експозиції «Історія релігії нашого краю».
В кімнаті також є куточок нумізматики, у якому зібрано монети та старовинні і сучасні паперові купюри різних країн світу.
У кімнаті «Патріотичного виховання» ви можете стати учасниками екскурсій-презентацій: «Один із каменів фундаменту патріотизму» - про історію музею; «Ви Богу надаватимете звітність про невідомих, без імен солдат» - про пошуки невідомих членів екіпажу загиблого у роки війни літака; «Спасибі вам за все», присвячену пам’яті Маргарити Фегер та ін.
В ній розташовані експозиції: «Афганістан – наша біль» з матеріалами про воїнів-афганців, випускників нашої школи; «Ми гордимося своїми земляками» - про події на Майдані 2014 року та бойові дії на Сході Ураїни з експонатами, подарованими музею учасниками цих подій .
Тут також розміщена виставка коренепластики та художніх робіт нашого митця, вчительки Лариси Щоки та скульптур з глини її вихованців.
В холі музею ви познайомитеся з картинною галереєю. Тут картини знаних художників нашого району: Василя Ловски, Івана Глеби, Василя Філеша, Лариси Щоки
А коли захочете дізнатися про бойові дії інтернаціонального партизанського загону Усти-Прищепи, то відвідайте кімнату-зал «Іскри партизанської боротьби на Іршавщині» Тут можна побачити предмети, знайдені на горі «Бужора», де знаходився штаб партизанського загону , фотографії, рукописні листівки, щоденник загону, який вів лікар Семен Карпов, листи-спогади та стенди з фотографіями учасників загону.
В центрі зали представлена нова експозиція, присвячена партизанам, які загинули під час невдалого десантування 25 серпня 1944 року і поховані біля школи. Вона складається з артефактів, знайдених на місці падіння літака «Дуглас». Матеріали для неї були зібрані під час чотирьох пошукових експедицій в урочищі «Гробище» протягом 2014-2016 років. Пошуки здійснювались в тісній співпраці з активістами ЗОГО «Клуб 128-ї дивізії» .
Під час першої експедиції знайдено місце падіння літака, другої – багаточисельні деталі літака, залишки арсеналу, третьої – ґудзик льотчика, його останки та особисті речі, четвертої – медаль «Партизану Вітчизняної війни» та значок «Відмінник аерофлота» . Територія, де в 1944 році впав літак, повністю досліджена, обгорожена обмежувальною стрічкою і може слугувати одним з цікавих туристичних об’єктів.
В 2017 році в результаті спільної пошукової роботи музею, гуртківців-екскурсоводів і ентузіастів в Україні та Росії вдалося встановити імена екіпажу літака С-47 №917 («Дуглас»), які понад сімдесят років були невідомі. На могилі встановлено нову плиту з іменами усіх загиблих. Експозиція «Партизанської» доповнилася матеріалами з біографій шести членів екіпажу: л-т Самарський Д. В., м. л-т. Афанасьєв П. П., ст. т/л-т. Іванов В. М., л-т. Мельников В. Ф., м. с-т. Куперман А. М., ст. с-т. Нестеров М. В. Зараз ведуться пошуки їхніх родичів.
Фото-стенди «Експедиції до місця падіння літака», «Побудова і відкриття в 2014 році пам’ятника в урочищі Гробище» допомагають проілюструвати розповідь про проведення пошукових робіт.
Завдяки подарункам інструкторів парашутно-десантної служби міста Львова в 2017 році музей поповнився предметами з екіпіровки парашутистів 60-х років, які доповнюють експозицію про десантників.
В цій кімнаті ми також познайомимо вас з роботою клубу «Пошук», члени якого, починаючи з 70-х років минулого століття працювали над зібранням матеріалів про наших земляків-добровольців – учасників Другої світової. Ними оформлено багато рукописних журналів, фотоальбомів, розгорток, стендів.
Ми ознайомимо вас з одноденним маршрутом «Партизанськими стежками», який крім колишніх пам’ятних місць Другої світової, шанованих в нашій місцевості, включає в себе відвідування пам’ятника на місці падіння літака з партизанами в 1944 році, який встановлено на честь 70-річчя визволення Закарпаття від фашизму . Під час нього можна побувати на місці розкопок падіння літака.
Стало дуже доброю традицією проведення кожного року у нашому селі районного свята «Партизанської слави», як дань глибокої поваги нинішніми поколіннями тим, хто виборював нам світле сьогодення. До організації і проведення свята залучаються вчителі та учні школи, керівництво села. На свято запрошуємо ветеранів, заслужених людей району та області, рідних учасників партизанського руху. З 2014 року почесними гостями музею є члени ЗОГО «Клуб 128-ї дивізії» та громадської організації «Клуб Прешув» Союзу військових Словаччини .
Робота музею висвітлюється на сторінках районної газети «Нове життя» та газети «Ветеран України», на першому інформаційному каналі «Час пік» (Перший кабельний).
У музеї проводиться змістовна робота по використанню музейних матеріалів у виховній роботі серед учнів, молоді, населення. Тут проходять уроки мужності, зустрічі із ветеранами , виставки літератури та історичних документів до пам’ятних дат, дні відкритих дверей. На матеріалах музею вчителі школи вчать учнів знати і любити свій рідний край, його історію, свій родовід, рости добрими, мудрими, працьовитими, любити нашу Батьківщину. Музей постійно поповнюється новими експонатами, які приносять учні, вчителі, жителі села та гості музею.
Відвідавши наш музей, ви почуєте багато цікавого, на власні очі побачите, яка велика робота проведена, щоб зібрати, зберегти і залишити історичний скарб народу наступним поколінням.
Наш музей – то справжня духовна скарбниця. За час його існування тут побувало багато тисяч людей: відомих і менш знаних, старших і молодших, тих, хто, хоче збагатитися знаннями про рідний край, його історію, наше коріння.
Завідувач музею: Фегер Юрій Анатолійович.
