50-літній ювілей відзначив директор історико-краєзнавчого музею МЦПО Світлинець Андрій Андрійович
Днями, свій чудовий ювілей відзначив досвідчений історик, краєзнавець, фахівець своєї справи, директор Історико-краєзнавчого музею МЦПО Світлинець Андрій Андрійович. Зі словами вітань, шани та великої вдячності до Андрія Андрійовича звернувся міський голова Віктор Симканинець та начальник відділу освіти, культури, молоді, сім’ї та спорту Іршавської міської ради Яцканич Єлизавета. Міський голова зауважив: «Ми пишаємося тим, що нам випала можливість працювати з Вами й досягати разом професійних висот. Ваш професіоналізм, багаторічна та наполеглива праця принесли неоцінений внесок у розвиток Іршавщини».
У свою чергу ювіляр подякував за увагу і щирі вітання. Поділився спогадами про свою роботу, відзначивши, що завжди відповідально та з любов’ю ставився до справи його життя.
Світлинець Андрій Андрійович народився 7 лютого 1971 року в селі Приборжавське, Іршавського району, Закарпатської області в сім’ї службовців.
Свою трудову діяльність починає у 2002 році - керівником гуртків історико-краєзнавчого напряму на Іршавську районну Станцію Юних Туристів. У 2006 році переведений на посаду методиста даного навчального закладу. У 2007 році визнаний кращим педагогом району.
На запрошення інституту історії та етнографії Східної та Центральної Європи (м.Лейпціг, Німеччина) та інституту Етнології і Антропології Варшавського університету (м.Варшава, Польща) читав курс лекцій з історії церкви на Закарпатті (2008, 2009 р.р.).
У 2010 році призначений на посаду директора районного історико-краєзнавчого музею, де працює і на даний час. Являється науковим співробітником богословсько-історичного науково-дослідницького центру ім. Василія (Проніна). Член Спілки фотохудожників Закарпаття.
Завдяки активній та плідній роботі, з подання відділу освіти Іршавської міської ради та відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 22 липня 2020 року Іршавському музею присвоєно звання «Зразковий музей».
Окрім педагогічної роботи займається науковими дослідженнями з історії рідного краю та історії Православної церкви на Закарпатті. Його статті друкувалися у науковому збірнику Ужгородського національного університету «Карпатика», науковому збірнику богословсько-історичного науково-дослідницького центру ім. Василія Проніна (2011), науково-краєзнавчих виданнях «Іршавщина – край зачарованої долини» (2006), «Іршавщина – зачарований край» (2009), «Іршавщина в контексті державотворчих процесів Карпатської України» (2009), науковому збірнику «Сповідники та подвижники православної церкви на Закарпатті в ХХ столітті» (2011). Окремими збірками у співавторстві вийшли книги «Свято-Серафимівський монастир у селі Приборжавському» (2003), «Ференц Гогола – художник з Боржавської долини» (2007), «Свято-Архангело-Михайлівський монастир у селі Драгово-Забрід» (2009) та буклети «Боржавська вузькоколійка. Історична спадщина Карпат» (2003), «Приборжавському ЗУБМ - 60» (2005), «Турбаза «Троянда Закарпаття» (2009), «Православний монастир Різдва Пресвятої Богородиці у селі Липча» (2010).
Активний учасник обласних фотовиставок. Серію авторських фотознімків Світлинця А.А. надруковано у фотоальбомі «Зачаровані Карпати» в розділі «Регіональний ландшафтний парк «Зачарований Край» (2005) та презентовано окремим набором листівок «Скельний масив Смерековий Камінь – родзинка Національного природного парку «Зачарований Край»» (2011).
За вагомі педагогічні успіхи та результативну суспільну роботу неодноразово отримував різні нагороди: Почесна Грамота Головної Всеукраїнської редакційної колегії «Книга пам’яті України» (2004), Почесна Грамота Міністерства освіти і науки України (МОН) (2005), Подяка МОН (2007), Почесна Грамота Закарпатської обласної ради (2007), Подяка Закарпатської ОДА (2009).
Нагороджений Почесною відзнакою «За вагомий внесок у розвиток Іршавського району» (2009) та нагрудним знаком «Відмінник освіти України» (2010).
За наукові дослідження з історії Православної церкви на Закарпатті нагороджений медаллю «10 років Харківському собору» (2003), Срібною медаллю «Прп. Алексія Карпаторуського» (2009), відзначений Грамотою Митрополита Володимира (2010) та Грамотою Архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора (2011).
Щиро вітаємо ювіляра та бажаємо йому довгих літ життя міцного здоров’я, наснаги, невичерпної енергії та Божої благодаті!
