Сьогодні Іршава попрощалася із стрільцем взводу снайперів Сергієм Воробком
Сьогодні, 4 серпня 2026 року, Іршавська міська територіальна громада попрощалася із 40 -річним захисником України, стрільцем 3 -го відділення снайперів взводу снайперів військової частини А4594 Сергієм Воробком.
Сергій народився 2 серпня 1984 року в м. Іршава однойменної міської територіальної громади. Вчився в Іршавській середній школі №1. Служив в армії. Потім працював на різних роботах. Одруженим не був.
Іршавчанка Олена Пантьо згадує, що працювала разом з батьками захисника. Сам він не раз допомагав пані Олені з ремонтами. Був вправним майстром. «Я не кликала його на імя, прозивала «Горобчиком» («воробок» – із закарпатського діалекту означає «горобчик»). Знайомі згадують, що Сергій полюбляв сидіти на березі річки Іршавка й рибалити.
У 2024 році був прийнятий на службу Хустським РТЦК та СП. Відданий військовій присязі іршавчанин вірно служив українському народу у званні солдата, стрільця 3 -го відділення снайперів взводу снайперів військової частини А4594.
Як згадує волонтерка Наталія Ливдар, з родиною якої товаришував, періодично спілкувалися по телефону. Востаннє Сергій виходив на звязок з ними 24 грудня. Це було перед тим, як відправили йому посилку із усім необхідним. Більше на зв'язок не виходив. З того часу Сергій Воробок вважався зниклим безвісти.
Нині відомо, що захисник України з Іршави вірний військовій присязі мужньо виконав свій громадянський обовязок в бою за Україну. Загинув 26 грудня 2024 року в районі населеного путкту Шевченко Волноваського району Донецької області під час кулеметного та мінометного обстрілу.
Тільки кілька днів тому (через 2 роки) Сергій "повернувся" додому. Ці два роки невідомості стали для родини дуже важкими, це були роки чекання й пошуків…
Сьогодні, 4 серпня, захисника України з Іршави ховали. Траурна колона вирушила від патологоанатомічного відділення КНП «Іршавська міська лікарн», проводжали Героя «живим коридором». Колону супроводжували авто з ветеранами війни, фахівцями ветеранського простору "Вдома".
Чин похорону відбувся у Свято-Іллінському храмі в Іршаві. Заграв військовий оркестр із Мукачева, труну накрили стягом України. У співслужінні з місцевим духовенством похорон очолив благочинний Іршавського благочиння Іван Лупак. Вшанувати захисника окрім родини, прийшли сусіди, друзі, батьки загиблих захисників. Іршавський міський голова Віктор Симканинець також прийшов розділити горе з батьками.
У проповіді о. Лупак зауважив, що Сергій - Герой, який віддав життя за ближніх своїх. «Це і є виявом найвищої любові, яка розкривається у заповіді Ісуса Христа про любов до ближнього. Всі ті, хто зараз боронять Україну – Герої. Вони знають, що можуть загинути, але це не зупиняє їх. Сергій не помер, він житиме доти, доки ми пам'ятатимемо його. Нам залишається тільки молитися».
Настоятель Свято-Іллінського храму о. Василь Звонар зачитав прощального листа. Військовослужбовець Сергій Бугайцов вручив родині пам’ятний лист від Головнокомандувача генерала Михайла Драпатого на знак глибокої вдячності та жертовне служіння в лавах ЗСУ.
Іршавчани вдруге організували «живий коридор», оскільки колона рухалася через центральний міст до кладовища на вулиці Українській. Воїна Сергія Воробка з почестями поховали на території меморіалу поруч з іншими загиблими захисниками України з Іршави.
Низько вклоняємося Герою та висловлюємо співчуття родині.
Вічна та світла пам'ять, тобі наш воїне!
