27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
Цю дату встановила Генеральна асамблея ООН у 2005 році Резолюцією № 60/7, де зазначено, що «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження».
Дата повʼязана зі звільненням військами 60 армії 1-го Українського фронту в 1945 році в’язнів нацистського концтабору Аушвіц біля польського міста Освенцима, який у сучасному світі став символом терору, Голокосту й геноциду. Аушвіц – єдиний колишній концтабір, а нині Меморіал та музей «Аушвіц-Біркенау», який внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, йдеться у матеріалах Українського інституту національної памяті.
Страхітлива політика терору проти євреїв на території окупованої України знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стало близько 1,5 млн осіб.
Ця трагедія торкнулася й Закарпаття, зокрема, Іршавщини. Про неї, зокрема, в Іршаві нагадує будівля залізничної станції (нині не функціонує), що біля автостанції. Збереглася меморіальна табличка на фасаді із надписом (дослівно) «Памяті іудеїв Іршавщини, що безвинно загинули в роки фашизму, зла, терору та сваволі. Звідси їх везли до Берегова в (гетто)…Далі був Освенцим…Тіла ваші -попіл Європи, ваші душі - вічний зов…Люди! Будемо памятати, щоб не повторилося знов».
В Іршавському історико -краєзнавчому музеї цій трагічній даті присвячено експозицію «Голокост на Іршавщині», де є цікаві статистичні дані, листи, фото, інформаційні довідки, зокрема, й таблиця вивозу єврейського населення в табори, статистика по селах станом на 1851 рік, розселення єврейського населення на території району станом на 1941 року. Директор музею, знаний дослідник та історик Андрій Світлинець залюбки розповість вам про інформаційні знахідки стосовно Голокосту. Зокрема, й про 18- річну дівчину з Білок – Лілі Якоб - Зельманович Мейер, яка вижила, і яка знайшла у покинутій табірній канцелярії фотоальбом, що став у майбутньому одним із речових доказів злочинів нацистів проти людства у роки Другої Світової війни…
Війна росії проти України виразно засвідчила, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення. Ключові місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу з боку рашизму, зокрема, Бабин Яр у Києві та Дробицький Яр у Харкові. Люди, які пережили Голокост чи нацистські табори смерті, після повномасштабного нападу росії на Україну стали жертвами рашизму. Тому необхідні активне осмислення, уважність з боку міжнародних інституцій до системних порушень прав людини авторитарними режимами, й головне – справедливе засудження та покарання організаторів і виконавців подібних злочинів сьогодні.
Памятаємо!
